Лекція з психології. Чуйність щодо себе та інших людей в наш час

У світі так багато нечуйності та жорстокості. Так мало емпатії, можливості чути та бачити один одного, чути себе, свої почуття та потреби. До почуттів та станів так багато прагматизму – підходить/не підходить, позитивні/негативні емоції. Щось не відповідає очікуваному - все зі мною щось не так, треба себе міняти, а ще швидко, бо всі вже давно супер успішні. Та інші варіації такого нечуйного ставлення до себе, свого тіла, емоцій, потреб та звичайно ж щодо інших людей.
Думаю кожен стикався з емоційним холодом, байдужістю, жорсткістю, функціональністю інших людей і скоріше за все сам проявляв певну нечуйність.
Здатність до чуйності дуже впливає на стосунки з людьми. Адже як ми ставимось до себе, як взаємодіємо з собою завжди має повтори у взаємодії з іншими. А також в тому як нас сприймають і що собі дозволяють в ставленні до нас.
Хронічний стрес ще той вбивця чуйності, деякі люди стають все жорстокіші. Але є люди, що навпаки стають більш чуйними. Чому так? Якщо коротко, разом з проживанням своїх різних станів, ми можемо відновлювати свою здатність до чуйності. Але не всі обирають проживати та жити. Про це і багато іншого поговоримо та обговоримо на зустрічі.
Прояви чуйності/нечуйності в різних сферах життя.
Чому світ і більшість людей нечуйні, а скоріше жорстокі.
Як розвивати власну чуйність до себе та інших людей.
Авторка: Анна Крайлюк – психотерапевтка, докторка філософії в сфері психології.